Не на все Божа воля
Внизу є уривки про те, чим я насправді воля Божа. Двома словами: ніякий адекватний тато не хоче, щоб його дитину кривдили, принижували, знецінювали, вбивали. Ніяка адекватна мама не може спокійно дивитися, як її дитина терпить, стікає кров’ю чи мучиться.
То як на таке може бути воля Божа?
Чи може Бог хотіти чиєїсь смерті?
Інше питання, чому Бог таке допускає. Чому “дозволяє” починати війни, геноциди, голокости і всяке інше пекло на землі?
На це питання найпростішою відповіддю, як на мене, є притча про блудного сина. Батько був золотий. Добрий, як хліб. Але дозволив молодшому синові встати і піти геть. Зіпсувати собі життя і пустити на вітер половину статків тата. І тато чомусь його не прив’язав, не замкнув, не кричав: “що ти робиш, куди йдеш?”. Хоч знав, чим це закінчиться. І старший син, який жив біля такого доброго тата, добрим не став. Мав повно злості, заздрості, ненависті і на брата, і на тата. Чи тато винен, що виростив таких невдячних дітей? Чи мав їх силою змусити бути людьми, любити одне одного?
Бог створив людину, але змусити її бути людяною не може. Бо сам собі зв’язав руки, давши нам свободу. Питання “чому на світі стільки зла” – не до Нього, а до людей. Чому досі деякі люди чи навіть цілі народи так і не стали людьми? Питання до них. Питання до тих, хто на це закриває очі, хто може це зупинити, а не зупиняє. Бо найлегше списати все на Бога. А проблема в тих, хто в собі знищив не лише Боже, а й людське обличчя.
Мт 18:12-14: “Що ви гадаєте? Коли хтось має сто овець і одна з них заблудить, – чи він не кине дев’ятдесят дев’ять у горах і не піде шукати ту, що заблукала? І коли пощастить знайти її знову, істинно кажу вам, що радіє нею більше ніж дев’ятдесят дев’ятьма, що не заблукали. Так само і в Отця вашого Небесного немає волі, щоб загинув один з тих малих.”
II Пт 3:9: “Не зволікає Господь з обітницею, як деякі вважають це за зволікання, а виявляє до вас своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув, лише щоб усі прийшли до покаяння.”
I Сол 4:3: “Це ж саме воля Божа: святість ваша – щоб ви стримувались від розпусти,”
I Пт 2:15: “Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих.”
Сестра Антонія Шелепило
